Дослідження проводилось ініціативою “Дані міст” з 5 по 20 серпня 2019 року. Значна частина даних, що оприлюднена в матеріалі, зокрема з приводу публікації даних на порталі data.gov.ua збиралися нами машинним способом. Це могло вплинути на повноту та точність дослідження. Будь ласка, у разі виявлення будь-яких неточностей – дайте нам про це знати зручним для Вас способом.

Вступ

Дані (англ. Data) – один із термінів, точне значення якого досить проблематично визначити. Тому у простому розумінні дані – це інформація, якою можна поділитись і яку можна обробити, в першу чергу машинним (автоматичним) способом. Крім того, така інформація повинна нести у собі певний зміст (значення).

Зазвичай дані об’єднують у набори даних (датасети), які найчастіше записують у вигляді таблиць чи баз даних. З точки зору українського законодавства, набір даних — це сукупність однорідних значень (записів) даних та метаданих, що їх описують.

Крім поділу на структуровані та неструктуровані, у світі існує і ціла низка класифікацій даних. Так, відповідно до інформації, які несуть певні файли, зазвичай виділяють:

• текстові;
• табличні;
• графічні; 
• аудіо;
• відео;
• геопросторові;
• архівні та інші дані.

Відкриті дані (англ. Open Data) – це система поглядів, яка відображає ідею про те, що певні дані мають бути вільно доступними для обробки машинним спо-собом та подальшого використання і розповсюдження без жодних обмежень і контролю, в тому числі з комерційною метою. Для звільнення даних від обмежень авторського права можна використовувати так звані вільні ліцензії, зокрема Creative Commons license.

Відкриті дані – це в першу чергу можливість легкого, ефективного та стандартизованого обміну даними між усіма зацікавленими сторонами, в тому числі самими органами влади. Це дієвий механізм, який не лише “змушує” ділитися інформацією, але й допомагає отримувати дивіденди від цього.

Відкриті дані допомагають владі приймати ефективніші рішення, оскільки до цього процесу долучаються мешканці міста. Інфраструктура відкритих даних створює сприятливі умови для ефективного громадського контролю, що покращує підзвітність міської влади громаді, підвищує прозорість. Це, в свою чергу, позитивно впливає на ефективність управлінських рішень, а отже – на якість політики, інвестиційну привабливість тощо.

Віддавши дані якісно, місто створює для громадян умови, коли ті можуть починати самостійно вирішувати ідентифіковані проблеми за допомогою цих даних, а для бізнесу — покращувати якість послуг та товарів, знаходити клієнтів, партнерів.

З точки зору міжнародного досвіду, Україна лише розпочала свій шлях у світ відкритих даних. Ми, напевне, робимо багато помилок, але помилки – це завжди досвід, який допомагає нам рухатися уперед і ставати кращими.

З року в рік дедалі більше інформації оприлюднюється органами влади, а громадяни починають розуміти важливість роботи з даними та їхнього впливу на наше життя. Відкриті дані все частіше визнаються невід’ємною частиною прозорого та ефективного урядування, надання більш якісних адміністративних послуг та далекоглядного планування. Дослідники називають відкриті дані синонімом демократії. Адже це один з основних елементів для інновацій. Створюються нові продукти, послуги та сервіси. З’являються нові рішення, які допомагають робити життя громадян комфортнішим.

Від відкритих даних виграють усі: держава, громадяни, приватний сектор. І тут мова йде не лише про для багатьох абстрактні речі, як прозорість, ефективність, підзвітність, але й про цілком матеріальні гроші. Так, на сьогодні є декілька різних досліджень та методологій, які визначають вплив цього явища на економіку в мільярди доларів. Але для того, щоб отримувати усі переваги – варто бути в тренді, відкривати дані та працювати із ними. Адже в епоху інформаційного суспільства, величезних обсягів інформації та технологій, що невпинно розвиваються, завжди виграє той, хто не лише володіє інформацією, а й правильно її використовує.

Саме тому ініціатива “Дані міст” уже втретє досліджує прогрес українських міст у сфері відкритих даних. Адже відкриті дані, це не просто документи чи публічна інформація, бо публікувати їх потрібно згідно загальноприйнятих правил та у відкритих форматах.

Попередні наші дослідження охоплювали тільки міста, що є обласними центрами. Цього разу ми вирішили провести більш системний аналіз, тож наше дослідження охопило 185 міст обласного значення та обласних центрів. Проте 35 з них, нині знаходяться на території тимчасового окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, а також в анексованій АР Крим. 

Українська законодавча база відкритих даних

Закон України “Про доступ до публічної інформації” № 2939-VI від 13.01.2011 регламентує питання відкритих даних наступним чином:

Публічна інформація у формі відкритих даних — це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Задля забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних в Україні була прийнята Постанова Кабміну від 21 жовтня 2015 року № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних“. Дана постанова визначає форму і спосіб доступу до наборів відкритих даних. 17 квітня 2019 року Уряд вніс зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів щодо відкритих даних. Дане рішення зумовлене розвитком сфери відкритих даних в Україні, зокрема, збільшенням кількість обов’язкових до відкриття наборів даних з 616 до 887. Постанова вносить зміни в Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, а також уточнює та актуалізує низку формулювань, а саме: 

відкритий формат — формат даних, незалежний від платформи та доступний без обмежень, які перешкоджають його повторному використанню;

завантаження набору даних — розміщення розпорядником інформації набору даних на порталі чи публікація інтерфейсу прикладного програмування для доступу до інформації набору даних;

інтерфейс прикладного програмування (server-side Web АРІ) — набір готових функцій, що надається у вигляді сервісу для використання у зовнішніх прикладних програмах для забезпечення динамічного доступу до наборів даних;

машиночитаний формат — формат даних, структурований таким чином, що дає змогу інформаційним системам ідентифікувати, розпізнавати, перетворювати та отримувати конкретні дані без участі людини;

метадані — довідкова структурована інформація, що описує, роз’яснює, дає змогу ідентифікувати, спрощує використання та управління набором даних;

набір даних — сукупність однорідних значень (записів) даних і метаданих, що їх описують;

оприлюднення набору даних — завантаження набору даних розпорядником інформації та забезпечення доступу до нього держателем порталу після проходження модерації;

паспорт набору даних — сукупність метаданих, що містить опис набору даних, необхідний для його ідентифікації та використання;

структура набору даних — сукупність метаданих, що містить опис складу (елементів) набору даних, їх формат, параметри та призначення.

Постановою змінено пункт щодо завантаження наборів даних та регулярного оновлення публічної інформації у формі відкритих даних. Так, розпорядник інформації:

• завантажує та регулярно оновлює на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набори даних, що перебувають у його володінні;
• може здійснювати завантаження наборів даних, які не включені до переліку, якщо інше не передбачено Законом України “Про доступ до публічної інформації”, у разі високого суспільного інтересу до таких даних (високої частоти їх запитування; за результатами опитування громадської думки; антикорупційного ефекту та/або економічного ефекту від оприлюднення наборів даних; наявності інших обставин).

Також Постановою для органів місцевого самоврядування було збільшено до 65, перелік наборів даних, які повинні публікуватися.

Короткий опис, мета та методологія дослідження

У зв’язку зі змінами, внесеними Постановою № 409 Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року до Постанови Кабінету міністрів України №835, ініціатива “Дані міст” дослідила стан розвитку відкритих даних у містах обласного значення України станом починаючи з 5 по 20 серпня 2019 року.

Загалом, дослідження охопило 185 міст обласного значення та обласних центрів. 35 з них, нині знаходяться на території тимчасового окупованних територій у Донецькій та Луганській областях, а також в анексованій АР Крим. 

Нами, в першу чергу, було досліджено офіційні портали міських рад міст обласного значення України щодо існування окремих розділів, порталів відкритих даних, посилання/банеру на Єдиний державний портал відкритих даних, опрацьовано інформацію, яка оприлюднюється містами обласного значення на data.gov.ua.

Для виявлення поточної ситуації було:

1. Досліджено офіційні сайти міст;
2. Перевірено наявність міських порталів відкритих даних;
3. Проаналізовано завантажені набори даних на міських порталах, якщо такі є;
4. Визначено на базі якої технології розгорнуто міські портали відкритих даних;
5. Здійснено моніторинг Єдиного державного веб-порталу відкритих даних;
6. Виявлено найпопулярніші тематики та формати наборів даних, які оприлюднюються на data.gov.ua;
7. Підготовлено відповідні висновки та рекомендації.

Основна частина дослідження

Вінницька область

На території області знаходиться 6 міст обласного значення, проте найактивніше впроваджує політику відкритих даних лише м. Вінниця. На офіційному сайті міської ради є відповідний розділ з тематичною інформацію. Крім того, місто розгорнуло власний портал відкритих даних на базі CKAN. На місцевому порталі міститься 501 набір даних. Найбільше наборів – це фінансова та бюджетна звітність, найменше – відомості про земельні ресурси, інформаційні технології, екологічні дані (1 набір). Портал заповнюють 97 організацій (розпорядників даних). Серед них є і комунальні підприємства. Вінниця також активно розміщує дані і на єдиному державному порталі відкритих даних, де створений відповідний кабінет із понад 256 наборами даних. Варто відзначити, що місто для оприлюднення даних переважно використовує відкритий формат даних CSV (84.2%).

Решта міст обласні: Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський та Хмільник на власних офіційних сторінках не розміщують інформації, що стосується відкритих даних, а також не мають власних порталів. Невеликим винятком є хіба що місто Хмільник, на сайті якого є аналітичний модуль “Відкритий бюджет”, що розроблений ГО “Ейдос”. Проте користування продуктом не є достатньо зручним. Для того, щоб побачити повністю графіки потрібно “скролити”, бо розмір комірки модулю занадто малий. На офіційному сайті Хмільника є також вкладка “Відкрите місто”, проте вона поки що залишається не наповненою.

Що стосується Порталу відкритих даних data.gov.ua, то з п’яти вище перелічених міст, інформацію на ньому оприлюднюють лише два: Жмеринка (один розпорядник, 17 наборів) та Козятин (2 розпорядника, 6 наборів).

Волинська область

Із чотирьох міст обласного значення власний портал відкритих даних на базі DKAN має тільки Володимир-Волинський. Проте місцевий портал містить лише 8 наборів даних (для порівняння на data.gov.ua лише 2), половина з яких стосується регуляторних актів. Найбільше наборів даних у форматі – XLS (4). Загалом на порталі зареєстровано 6 департаментів, чотири з яких не оприлюднили жодного набору даних.

У свою чергу, Луцьк (81 набір) та Ковель (49) для оприлюднення відкритих даних використовують портал data.gov.ua. Обидва міста оприлюднюють дані різної тематика: фінанси, транспорт, комунальна власність. Для публікації даних Ковель в основному використовує формат CSV (76.4%), натомість Луцьк – XLSX (63.2%), CSV(14.7%), а також API (12.6%).

На сайтах трьох перелічених вище міст є також відповідні розділи, що стосуються відкритих даних. У Ковеля, наприклад, вкладка одразу веде на Державний портал відкритих даних, а у Луцька розділ “Прозорість влади” містить посилання на Постанову Уряду та роз’яснення щодо ЗУ “Про доступ про публічну інформацію”. На цій сторінці у табличному вигляді розміщені посилання на Державний портал у розрізі департаментів та управлінь міської ради. 

У свою чергу, на офіційному порталі Нововолинська відповідного тематичного розділу немає. Також місто не використовує Державний портал data.gov.ua, тобто не оприлюднює даних як таких.

Дніпропетровська область

Серед 13 міст обласного значення Дніпропетровщини власний портал відкритих даних мають лише два: Дніпро (на базі DKAN) та Кривий Ріг (власна розробка). Так, на місцевому порталі Дніпра міститься 107 наборів даних. Здебільшого, це регуляторні акти, плани роботи, різноманітні реєстри. Переважна більшість наборів оприлюднена у форматі CSV. На порталі відсутня функція перегляду наборів даних по розпорядниках, проте дані можна переглядати за дванадцятьма темами: будівництво, культура, торгівля тощо. Варто відзначити, що на порталі є опитування щодо пріоритетних наборів даних. 

У свою чергу, на порталі відкритих даних Кривого Рогу містяться 612 наборів даних. Їх можна фільтрувати по розпорядниках (виконавчий комітет та міська рада), а також переглядати за темами. Найбільше наборів даних стосується тем “будівництво” та “держава”. Проте чотири теми взагалі не містять жодного набору: “податки”, “сільське господарство”, “стандарти” та “юстиція”.

Ще два міста області: Кам’янське та Нікополь мають відповідні розділи, що стосуються відкритих даних, а також посилання на Єдиний державний портал. Проте, відповідна вкладка “Перелік наборів даних Кам’янської міської ради та її виконавчих органів, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” містить перелік даних у табличному форматі без самих наборів даних чи посилання на них. Посилання на Державний портал відкритих даних направляє на кабінет міської ради на Порталі. 

Що стосується Нікополя, то на сайті міста є розділ “Набори відкритих даних“, який разом із посиланнями на нормативно-правові акти містить гіперпосилання на назви наборів, які підлягають оприлюдненню. За деякими посиланнями є можливість завантажити документи, проте інші – це перепосилання на переліки інших документів. Переважна більшість даних у форматі DOC, часто трапляються відскановані документи. Також варто відзначити, що банер data.gov.ua веде на сторінку входу в кабінет для розпорядників, а не на кабінет міста чи головну сторінку.

На офіційному сайті міста Синельникове є підрозділ “Відкриті дані (управління ЖКГ та комунальної власності міської ради)”, де набори даних можна переглянути шляхом завантаження за посиланням. Загалом можна знайти 11 документів, які завантажуються здебільшого у форматі DOC, XLS, є також скановані документи.

У свою чергу, на порталі Марганець є розділ “Відкритий бюджет”, проте плагін не працює.

Офіційні сайти Вільногірська, Жовтих Вод, Новомосковська, Покрова, Павлограда, Першотравенська та Тернівки не містять тематичних розділів чи вкладок, що стосуються відкритих даних.

На Єдиному Державному порталі відкритих даних найбільшу кількість наборів даних оприлюднив виконком Криворізької міської ради – 148, здебільшого у форматі XLS(X). 

Також 15 (!) кабінетів управлінь-розпорядників Кам’янської міської ради опублікували 140 наборів даних, понад 40% з яких – заархівовані зображення детальних планів територій. У значній частині оприлюднені дані взагалі не є відкритими. Наприклад, в управління транспорту один з наборів – гіперпосилання на портал EasyWay.

Загалом у кабінетах міст обласного значення Дніпропетровщини можна знайти наступну кількість наборів: Дніпро – 1 розпорядник, 16 наборів; Нікополь – 1 розпорядник, 2 набори; Новомосковськ – 1 розпорядник, 20 наборів; Павлоград – 7 розпорядників, 20 наборів; Синельникове – 2 розпорядники, 5 наборів, Тернівка – 4 розпорядника, 15 наборів; Першотравенськ та Покров – по 1 набору даних.

Вільногірськ та Марганець не опублікували жодного набору даних на data.gov.ua

Донецька область

Серед 15 досліджуваних міст Донеччини власні портали відкритих даних мають два: Краматорськ (CKAN) та Покровськ (власна розробка). Так, на порталі відкритих даних Краматорська оприлюднено 138 наборів даних. Найбільше наборів даних містить група фінанси – 41. Розпорядниками інформації є відділи міської ради та комунальні підприємства (загалом 38). Однак на сайті міської ради немає посилання, яке б вело на Єдиний портал відкритих даних. У свою чергу, на порталі відкритих даних Покровська розміщені документи здебільшого у форматі PDF. Це накази, розпорядження, положення міської ради тощо. Здебільшого інформація відноситься до публічної, а не до сфери відкритих даних.

На сайті міської ради Авдіївки є розділ “Відкриті дані”, де можна побачити роз’яснення щодо ЗУ “Про доступ до публічної інформації”. На порталі міської ради Бахмута у відповідному розділі розміщено посилання на кабінети 13 розпорядників даних на Єдиному державному порталі. 

Схожу інформацію можна знайти і на сайті Вугледара. У відповідному розділі можна знайти нормативно-правову базу та розпорядників інформації у формі таблиці. У вкладці “набори даних” містяться назви наборів даних по розпорядниках та посилання на ці набори на Єдиному порталі відкритих даних.

У розділі “Набори відкритих даних” на сайті Костянтинівки можна знайти розпорядників даних та роз’яснення щодо відповідної Постанови Кабміну, ЗУ “Про публічну інформацію”. Там також оприлюдненні набори, котрі можна переглянути шляхом завантаження за посиланням.

На сайті міської ради Маріуполя у вкладці “Реєстр наборів відкритих даних” також розміщено список розпорядників відкритих даних, де можна переглянути дані шляхом завантаження за посиланням. Це районні адміністрації у місті, управління, департаменти міської ради та територіальні центри соціального обслуговування. Деякі посилання на розпорядників ведуть на Єдиний портал відкритих даних, проте вони не ведуть до кабінету, чи головної сторінки порталу, а на сторінку входу у кабінет для розпорядника.

Портал міської ради Новогродівки містить 24 набори відкритих даних, що відсортовані за категоріями. Їх перегляд можливий шляхом завантаження.

Перелік із 29 наборів відкритих даних у табличному форматі з відповідальними за оприлюднення та публікацію даних розміщений і на сайті міської ради Слов’янська. Реєстр містить у собі гіперпосилання на Єдиний портал відкритих даних на кожен відповідний набір.

На сайті Мирноград у розділі “Відкриті дані” містяться три документи формату DOC: “Відповідальна особа за оприлюднення даних”, “Набори даних, які оприлюднені у формі відкритих даних”, “Розпорядження переліки документів для оприлюднення”.

Офіційні сайти Торецька, Добропілля, Лимана та Селидового не містять тематичних розділів чи вкладок, що стосуються відкритих даних, а на порталі Дружківки є посилання на сайт data.gov.ua.

Загалом усі міста обласного значення Донеччини створили кабінети та оприлюднюють дані на data.gov.ua. Найбільшу кількість даних оприлюднили 8 управлінь-розпорядників Бахмутської міської ради – 105, а найменше Авдіївка та Селидове – по 2, а також Мирноград – 1.

Житомирська область

На сайті міської ради Житомира є розділ “Відкриті дані” з переліком розпорядників. Після натискання на розпорядника можна знайти назви наборів даних, які можна переглянути на Єдиному порталі відкритих даних. Варто відзначити, що у частині випадків посилання ведуть на стару версію data.gov.ua, у такому разі дані є неоновлюваними чи застарілими.

На офіційних сайтах Бердичева, Коростеня, Малина та Новограда-Волинського немає тематичної інформації, що стосується відкритих даних.

Що стосується Єдиного державного порталу відкритих даних, то на ньому публікують інформацію лише да міста: Житомир (4 розпорядники, 23 набори) та Новоград-Волинський (1 розпорядник, 5 наборів). Обидва міста в основному використовують формат XLS(X).

Закарпатська область

На порталі міської ради Мукачева міститься різноманітна публічна інформація, що називається відкритими даними. Проте вона розміщена у різних розділах та підрозділах. Інформацію можна завантажити у архівному форматі, але здебільшого це звіти, положення, розпорядження тощо.

Вкладка “відкриті дані” на сайті Ужгородської міської ради веде на відповідний кабінет міста на Єдиному порталі відкритих даних.

На офіційних сайтах Берегового, Хуста та Чопа немає тематичної інформації, що стосується відкритих даних.

Публікацію даних на data.gov.ua здійснює три міста: Мукачеве – 57 наборів, Ужгород – 37 та Чоп – 3. У двох перших зареєстровано 8 та 6 управлінь-розпорядників відповідно. Найпопулярнішим форматом публікації даних в регіоні є XLSX.

Запорізька область

Серед п’яти міст обласного значення відповідні вкладки щодо відкритих даних та посилання на портал data.gov.ua є лише на офіційних сайтах двох міст: Бердянська та Запоріжжя.

Так, на порталі міської ради Бердянська у розділі “Відкриті дані” містяться роз’яснення щодо Постанови Кабміну №835 та Закону “Про доступ до публічної інформації”. Також на сайті є посилання на розпорядників інформації та їхні кабінети на Єдиному порталі відкритих даних.

У свою чергу на офіційному сайті Запоріжжя є розділ “Перелік наборів даних”, де оприлюднені роз’яснення щодо Постанови Кабміну про відкриті дані. На порталі також доступний перелік із 27 назв наборів даних, але тільки 12 з них перекеровують на відповідні набори даних на data.gov.ua. Також на сайті є розділ “Відкриті дані”, яка містить гіперпосилання на Державний портал відкритих даних.

На офіційних сайтах Енергодара, Мелітополя та Токмака немає тематичної інформації, що стосується відкритих даних.

Що стосується Єдиного державного порталу відкритих даних, то найбільшу кількість наборів на ньому опублікувало Запоріжжя – 165. Це у своїй більшості різноманітні переліки об’єктів, реєстри, а також бюджетна інформація, які опублікуванні у форматі XLSX (65.4%).

На data.gov.ua також зареєстровано і 14 (!) управлінь-розпорядників Бердянської міської ради, які загалом опублікували 93 набори даних, здебільшого у форматі CSV.

На Державному порталі відкритих даних також можна знайти 22 набори даних міської ради Енергодара (2 розпорядника), 2 набори даних Мелітополя та єдиний набір даних (Перелік діючих регуляторних актів), що опублікований відділом економіки виконавчого комітету Токмацької міської ради.

Івано-Франківська область

Власний портал відкритих даних (CKAN) має Коломия. На ньому розміщено 259 наборів даних, які опубліковані 23 організаціями (відділи міської ради, управління, комунальні підприємства). Найбільше наборів даних оприлюднено управлінням комунального господарства – 32, а найменше – відділом звернень (1) та загальним відділом (2).

У свою чергу, на сайті міської ради Івано-Франківська у розділі “Відкриті дані” міститься посилання на відповідну Постанову Кабміну та перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню “виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради”. Усі переліки містять у собі посилання на державний портал, зокрема на набори даних та окремо на кабінет виконавчого комітету міської ради.

Нормативно-правова інформація щодо відкритих даних розміщена у відповідному розділі на сайті міської ради Болехова. На сайті також є перелік розпорядників інформації, проте без функції перегляду чи переходу на Державний портал (лише список).

На Єдиному державному порталі відкритих даних найбільшу кількість наборів опублікували 11 управлінь-розпорядників Івано-Франківської міської ради – 101. (здебільшого у форматі XLSX). Проте більш зручно для користувачів розміщені 77 наборів Коломиї, де єдиним розпорядником виступає кабінет міської ради.

Також 14 наборів розмістила міська рада Бурштина, а ще 8 – Болехова. Виконавчі комітети Калуша та Яремче опублікували лише по одному набору даних (Перелік регуляторних актів).

Київська область

На сайті міської ради Василькова у відповідному розділі у вигляді списку можна знайти результати голосувань, плани роботи виконавчого комітету та звіти виконавчого комітету. Їх можна переглянути шляхом шляхом завантаження з Гугл-диску. Дані розміщені у форматі DOCX та XLSX.

Дещо схожа ситуація і на сайті Переяслав-Хмельницького. На порталі у розділі “Відкриті дані” міститься перелік з 54 документів, які завантажуються у форматі .docx. Однак ці документи не є відкритими даними, а просто інформаційними картками з додатків про рішення міської ради.

У свою чергу, на сайті міської ради Ірпеня у розділі “Відкриті дані” містяться посилання на Постанову Кабміну з посиланням на розпорядника даних – виконавчий комітет, проте гіперпосилання на Державний портал веде на сторінку входу в кабінет для розпорядника. У міста є новостворений портал  відкритих даних на базі CKAN. Сайт знаходиться на завершальній стадії розробки та наповнюється.

Цікавою є ситуація із Білою Церквою, де відповідний розділ містить 4 набори даних (укладені договори, дані обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, регуляторні акти та інформація про рекламні засоби). Проте дану вкладку можна знайти лише за допомогою пошуку у Google, оскільки на сайті вона є прихованою.

На сайтах Борисполя та Славутича вкладка “Відкриті дані” перенаправляє на портал data.gov.ua.

На офіційних сайтах міських рад Березані, Броварів, Бучі, Обухова, Ржищева та Фастова не вдалося знайти тематичних розділів чи посилань на Єдиний державний портал відкритих даних.

Не здійснюють публікації даних на data.gov.ua чотири міські ради: Березані, Василькова, Обухова та Переяслав-Хмельницького. Бориспіль, Буча, Ржищів та Славутич опублікували по одному набору даних, Фастів – 3, Ірпінь – 5, Бровари – 19, а Біла Церква – 26. Найпопулярніший формат для публікації даних в області – XLSX.

Кіровоградська область

На сайті міської ради Кропивницького на сторінці кожного управління є підрозділ “відкриті дані”, де містяться два банери-посилання на стару та нову версію державного порталу відкритих даних. 

У свою чергу, на сайті Світловодська у розділі “Відкриті дані” наявне посилання на Постанову Кабміну №835 та перелік наборів даних, які мають бути оприлюдненні. Серед переліку є назви наборів з посиланнями. Однак ці посилання ведуть, або на документи, або на сторінку з публічною інформацією, або на Google-диск із файлом. Тобто у розділі “Відкриті дані” самих даних немає.

Релевантної інформації щодо відкритих даних на сайтах Знам’янки та Олександрії немає.

На Єдиному державному порталі відкритих даних зареєстровані розпорядники усіх чотирьох міст обласного значення регіону, проте міська рада Знам’янки опублікувала лише 1 набір, а виконавчий комітет Світловодської міської ради – 2. У свою чергу, 11 наборів даних опублікувала Олександрія. 

Найбільшу кількість даних опублікували 12 управлінь-розпорядників міської ради Кропивницького. На порталі загалом розміщено 130 наборів даних, здебільшого у форматі CSV або XLSX.

Луганська область

На сайті міської ради Лисичанська є розділ “Відкриті дані”. У ньому міститься посилання на Постанову Кабміну №835 та перелік наборів даних, що мають оприлюднюватися. У переліку є посилання на різні документи, накази, розпорядження тощо. Однак наборів відкритих даних там немає.

Нормативно-правова інформація щодо відкритих даних є у відповідному розділі на сайті міської ради Рубіжного. Також за вкладкою розміщений список розпорядників та посилання на їхні кабінети на Єдиному державному порталі. 

Така ж інформація з переліком розпорядників та посиланнями на кабінети на порталі data.gov.ua є на порталі міської ради Сєвєродонецька.

Усі згадані вище міста Луганщини оприлюднюють дані на Єдиному державному порталі відкритих даних. Найбільшу кількість наборів оприлюднив Сєвєродонецьк – 95 (9 розпорядників). У свою чергу, Лисичанськ опублікував 77 наборів (5 розпорядників), а Рубіжне – 54 (6 розпорядників).

Львівська область

Серед 9 міст обласного значення Львівщини власний портал відкритих даних мають два: Дрогобич (DKAN) та Львів (CKAN). Так, на порталі Дрогобича розміщено 359 наборів даних. Набори розподілені по 12 групах та по 51 організації/підприємству. Найбільше наборів даних містить група “фінанси та бюджет” – 214. На сайті міської ради у розділі “відкриті дані” є аналітика даних, посилання на групи даних на міський портал відкритих даних, опитування щодо даних, які цікаві громадянам. 

У свою чергу, на порталі відкритих даних міста Львова розміщено 677 наборів даних. Вони розподілені по групах та розпорядниках. На порталі містяться 111 розпорядників та 18 груп даних. Це відділи, департаменти, комунальні підприємства тощо. Найбільше даних оприлюднено у групі “фінанси” – 562. Найпопулярніший формат даних для публікації – XLSX (понад 83%).

На офіційних сайтах Борислава, Моршина, Нового Роздолу, Самбора, Стрия, Трускавця та Червонограда немає тематичної інформації, що стосується відкритих даних.

Щодо Єдиного державного порталу відкритих даних, то найбільшу кількість даних опублікувала Дрогобицька міська рада – понад 275. Це здебільшого фінансова та бюджетна інформація у форматі XLSX. 26 наборів даних було опубліковано Львівською міською радою, 17 – Моршинською та 13 – Трускавецькою.

Не здійснюють публікації даних на data.gov.ua п’ять міських рад: Борислава, Нового Роздолу, Самбора, Стрия та Червонограда.

м. Київ

На порталі відкритих даних Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради розміщено 128 наборів даних. Їх можна відфільтрувати за 6 темами та 20 розпорядникам. Найбільше наборів даних містять теми “Держава“, “Фінанси та бюджет” – по 27 наборів даних. Однак найбільше інформації на порталі оприлюднено у форматі PDF (68 наборів) і здебільшого це скановані документи. 

На сайті КМДА є розділ “Відкриті дані”, де можна знайти посилання на Постанову Кабміну №835 та державний портал відкритих даних з переліком розпорядників та їхніх кабінетів на data.gov.ua. Також у розділі є гіперпосилання на власний портал.

Миколаївська область

На сайті міської ради Вознесенська у розділі “Відкриті дані” є відповідний перелік розпорядників даних. У свою чергу, на сторінці розпорядників викладена інформація, яку можна завантажити або переглянути на Google-диску. Однак дана інформація не є відкритими даними, а просто документами, звітами чи додатками до звітів. 

На сайті міської ради Миколаєва у відповідному розділі розміщене посилання на Постанову Кабміну №835 та зображення з адресою порталу data.gov.ua. Також у розділі наведений список розпорядників у розрізі районів та департаментів. Ні зображення, ні список розпорядників не містять у собі гіперпосилань. 

На сайті міської ради Южноукраїнська у розділі “Відкриті дані” розміщено посилання на Постанову Кабміну №835 та відповідне розпорядження міського голови. Також там розміщено посилання зі списком розпорядників. Таким чином, у кожного розпорядника є документи, що є публічною інформацією, але ні за форматом, ні за структурою не є відкритими даними. 

Релевантної інформації щодо відкритих даних на сайтах Очакова та Первомайська немає. Дані міста також не здійснюють оприлюднення інформації на Єдиному державному порталі відкритих даних.

У свою чергу, найбільшу кількість наборів на data.gov.ua оприлюднили 7 управлінь-розпорядників Южноукраїнської міської ради – 88 (здебільшого у форматі XLSX). П’ять управлінь розпорядників Миколаївської міської ради оприлюднили 23 набори, а фінансове управління Вознесенської міської ради – 13.

Одеська область

Існує портал відкритих даних Одеської області з містами: Білгород-Дністровський, Теплодар, Ізмаїл, Южне, Подільськ, Чорноморськ, Одеса, 26 районами та 11 ОТГ. Однак на порталі відсутні розміщені набори даних. Інформація оприлюднюється у вигляді візуалізації та статистичній інформації. Розробник даного порталу – ГО “Суспільне Око”. Портал є більше аналітичним модулем, адже ні відкритих даних, ні будь-яких даних на ньому не можливо знайти. На офіційному порталі міської ради Одеси є посилання на згаданий вище ресурс, проте воно не працює.

На сайті міської ради Чорноморська у розділі “Відкриті дані” розміщений реєстр публічної інформації. Інформація відсортована за розпорядниками та за назвами наборів даних. Натиснувши на назву набору даних, можна переглянути сторінку з паспортом набору даних, сам набір даних, перше оприлюднення та останнє оновлення набору. Однак самі документи є публічною інформацією, а не відкритими даними.

Офіційні сайти Балти, Білгород-Дністровська, Біляївки, Ізмаїла, Подільська, Теплодара та Южного не містять тематичних розділів чи вкладок, що стосуються відкритих даних.

На Єдиному державному порталі відкритих даних найбільшу кількість наборів опублікували три управління-розпорядники Ізмаїльської міської ради – 24. Білгород-Дністровський, Одеса, Чорноморськ та Южне оприлюднили від 2 до 4 наборів. Натомість Балта, Біляївка, Подільск та Теплодар не розміщують дані на порталі взагалі.

Полтавська область

Власні портали відкритих даних мають два міста області: Кременчук та Полтава.

На порталі відкритих даних (на базі DKAN) міста Кременчук оприлюднено 856 наборів даних. Дані можна фільтрувати за 20 темами та 95 організаціями. Найбільше наборів даних, що оприлюднені міською радою, є стосуються медицини – 188 наборів даних та житлово-комунального-господарства – 145. Найпопулярніший формат розміщення даних – CSV  (48%).

Натомість на порталі відкритих даних Полтави розміщено 1513 наборів даних. Всі дані фільтруються по організаціях, тобто розпорядниках. Найбільше наборів даних оприлюднили Комунальне підприємство “Палац дозвілля” та Дитяча міська клінічна лікарня м. Полтава – по 165. 

Проте детальний аналіз наборів на порталі показує, що на ньому розміщена в основному публічна інформація, доволі часто трапляються скан-копії із підписами та печатками. Портал не має API та статистичної інформації. Також немає можливості переглядати дані за темами (групами)

На сайті міської ради Горішніх Плавень є розділ “Відкриті дані” у якому оприлюднено “перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” з посиланнями для завантаження документів. Однак у майже половині випадків дані розміщені у форматі .doc.

Усі п’ять міст обласного значення області публікують дані на data.gov.ua.  Найбільшу кількість даних опублікував Кременчук – 97 (у 69.4% у форматі CSV), Полтава оприлюднила 38 наборів, а Горішні Плавні – 33. У свою чергу, виконавчий комітет Миргородської міської ради розмістив лише 3 набори, а відповідний орган Лубен – лише 2.

Рівненська область

Найактивніше політику відкритих даних в області здійснює Дубно. Місто має власний портал на базі CKAN на якому розміщено 352 набори даних. Дані фільтруються за 29  розпорядниками та 24 групами, а також тегами, форматам. Найбільше даних розміщено у форматі CSV – 211. Також на сайті міської ради є розділ “Відкриті дані”, де є посилання на Постанову Кабміну №835 та перелік розпорядників з посиланням на їхні кабінети на державному порталі відкритих даних.

На сайті Рівненської міської ради є лише посилання на Єдиний державний портал відкритих даних. Натомість офіційні сайти Вараша та Острога не містять тематичних розділів чи вкладок, що стосуються відкритих даних.

На порталі data.gov.ua надзвичайно активно здійснює публікацію наборів даних Дубенська міська рада – 353 набори. Для порівняння, 7 управлінь-розпорядників Рівненської міської ради опублікували лише 32 набори, а міської ради Вараша та Острога не оприлюднили жодного.

Сумська область

Переважну більшість інформації про відкриті дані міст регіону можна знайти на порталах районних державних адміністрацій. Так, лише на сайті міської ради Ромнів у розділі “Публічна інформація” міститься документ “перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню” у форматі .doc. У цьому файлі можна знайти таблиця із  назвами дев’ятьох наборів даних, частотою їх оновлення та відповідального розпорядника. Проте у документі немає посилання, де можна знайти ці набори даних. Також на сайті міської ради немає жодного посилання на державний портал відкритих даних.

На порталі data.gov.ua найактивніше публікацію наборів даних здійснюють Суми – 60 наборів даних. У свою чергу, Глухівська міська рада оприлюднила 39 наборів даних, а міськрада Шостки – 25.

Лише 7 наборів даних оприлюднив відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Роменської міської ради та лише 2 – управління економіки Конотопської міської ради. Натомість Лебедин та Охтирка не оприлюднили жодного датесту взагалі.

Тернопільська область

Місто Тернопіль має власний портал відкритих даних, де міститься 32 набори даних, які оприлюднюють 4 управління. Набори даних можна відфільтрувати за 24 категоріями. Найбільша кількість наборів знаходиться у вкладці “бюджет” – 6, натомість інші категорії майже не заповненні. Для оприлюднення інформації міська рада здебільшого використовує формат CSV – 27. На портал також є вбудований API. 

Варто також відзначити, що сайті міської ради Тернополя є розділ “Відкриті дані” , де розміщена актуальна інформація, нормативно-правові документи щодо теми відкритих даних тощо.

Офіційний сайт Чорткова не містить тематичних розділів чи вкладок, що стосуються відкритих даних.

Якщо говорити про Єдиний державний портал відкритих даних, то міська рада Чорткова оприлюднила на ресурсі 9 наборів даних, а Тернопільська – понад 139. Варто відзначити, що понад 80% наборів даних можна завантажити у форматі .JSON.

Харківська область

Портал відкритих даних власної розробки має Харків. На ньому оприлюднено 5972 (!) наборів даних. Дані згруповані за розпорядниками та 15 групами. На порталі відкритих даних міста Харків міститься 8 типів розпорядників, а загалом самих розпорядників інформації – 672, включаючи заклади освіти, культури, охорони здоров’я, комунальні підприємства тощо. У значній частині випадків, оприлюднені на порталі набори даних є публічною інформацією, а частина даних взагалі публікується у форматах .doc/pdf.

У свою чергу, на сайтах міських рад Куп’янська та Чугуєва містяться гіперпосилання на єдиний державний портал відкритих даних. А на офіційному порталі Люботина є розділ “відкриті дані” із переліком із 36 наборів даних, які можна завантажити у форматі .XLS та .DOC. Проте у  значній частині випадків оприлюднені “набори даних” є публічною інформацією, а не відкритими даними.
Релевантної інформації щодо відкритих даних на сайтах Ізюма, Лозової та Первомайського немає. Два останні міста також не здійснюють оприлюднення інформації на Єдиному державному порталі відкритих даних.

Щодо решти міст, то 17 управлінь-розпорядників Харківської міської ради оприлюднили 175 наборів даних, а шість управлінь Чугуївської міської ради – 47. У двох вказаних вище містах найпопулярнішим форматом для оприлюднення є .XLSX.  Решта міст оприлюднили значно меншу кількість наборів: Люботин – 15, Куп’янськ – 11, Ізюм – 6.

Херсонська область

На сайті міської ради Херсона є розділ “Відкриті дані”, де оприлюднено 5 документів. Проте документи швидше належать до публічної інформації, ніж до наборів відкритих даних.

У свою чергу, на порталі Нової Каховки є розділ “Відкриті дані”, де можна знайти посилання на Постанову Кабміну №835 та лінк на Єдиний державний портал відкритих даних.

Відповідний розділ на сайті міської ради Голої Пристані перебуває у процесі розробки.

На Єдиному державному порталі відкритих даних найбільшу кількість наборів опублікували міські ради Нової Каховки – 64 та Херсона – 63. Натомість виконавчі комітети Голої Пристані та Каховки оприлюднили один та п’ять датасетів відповідно.

Хмельницька область

Серед 6 міст обласного значення Хмельниччини власний портал відкритих даних мають два: Славута (CKAN) та Хмельницький (власної розробки).

Так, на порталі Славути розміщено 133 набори даних. Всі дані можна фільтрувати по 28 організаціях (розпорядниках даних) та 12 групах. Найбільше наборів даних оприлюднило Управління праці та соціального захисту населення – 15. Група “Держава” також містить найбільше наборів даних – 43, а групи “молодь і спорт”, “податки”, “охорона здоров’я” поки залишаються не наповненими. Найбільше інформації оприлюднено у форматі .doc – 34 та xlsx –16. На жаль, частина інформації, що оприлюднена на порталі є публічною інформацією, а не відкритими даними.

На порталі відкритих даних Хмельницького розміщено 64 набори даних. Набори даних не можна переглянути загальним переліком, а тільки за фільтрами.  Дані можна переглянути за 11 категоріями та 18 розпорядниками. Найбільше даних містить категорія “Культура, туризм, спорт” – 24 а категорія “Екологія” поки не заповнена. На порталі наразі відсутня функція перегляду та фільтрації по типу даних, а також не працює функція “ліцензії”. На порталі відсутній API.

На сайтах міських рад Кам’янця–Подільського та Нетішина є розділ “відкриті дані”, де можна знайти перелік розпорядників інформації та наборів даних. Після натискання на назву набору, йде гіперпосилання на датасет, що розміщений на Єдиному державному порталі відкритих даних.

У свою чергу, на сайті міської ради Старокостянтинова у відповідному розділі є посилання на Постанову Кабміну №835 та перелік розпорядників з наборами даних. Однак у переліку наборів даних переважає публічна інформація. Також тематичному розділі, міська рада роз’яснює, що публікує всі свої дані на державному порталі відкритих даних.

На державному порталі data.gov.ua найбільше 6 управлінь-розпорядників Нетішинської міської ради опублікували 43 набори даних. У свою чергу, Департамент економіки та розвитку інфраструктури міста Кам’янець-Подільської міської ради оприлюднив лише 6 наборів даних, виконавчий комітет міської ради Старокостянтинова – 23, а Хмельницька міська рада – 16.

Кабінетів Славути та Шепетівки на порталі відкритих даних не вдалося знайти.

Черкаська область

Офіційні сайти Золотоноші,  Канева, Умані та Черкас не містять тематичних розділів чи вкладок, що стосуються відкритих даних.

У свою чергу, на сайті міської ради Сміли у розділі “Публічна інформація” можна знайти лише посилання на Постанова КМУ від 21.10.2015 № 835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних​” та завантажити її у форматі .doc. 

Натомість на сайті міської ради Ватутіного є розділ “Відкриті дані”, що веде на кабінет міста на Єдиному державному порталі відкритих даних, де розміщено 46 наборів даних, здебільшого у форматі .XLS(X). 

51 датасет опублікували п’ять управлінь-розпорядників Черкаської міської ради, проте чверть наборів оприлюднена у форматі .DOC(X). 

Виконавчий комітет Канівської міської ради розмістив на data.gov.ua лише один набір даних із переліком регуляторних актів, а Золотоноша, Сміла та Умань не оприлюднили жодного набору даних.

Чернівецька область

Власний портал відкритих даних на базі CKAN мають Чернівці. На ресурсі опубліковано 40 наборів даних. Дані фільтруються за 12 організаціями-розпорядниками та 9 групами. Найбільше наборів даних оприлюднив департамент житлово-комунального господарства, а найпопулярніша група наборів – “Економіка”. На жаль, не всі набори даних прив’язані до певної групи, чи організації. У переважній більшості випадків (понад 75%) дані за бажанням можна завантажити у форматі .XLSX або .CSV. 

Новодністровськ не здійснює публікацію даних на data.gov.ua, натомість на порталі також зареєстровані два розпорядника Чернівецької міської ради: тільки департамент розвитку та фінансове управління, які опублікували лише 7 наборів даних.

Чернігівська область

На офіційних сайтах усіх трьох міських рад Ніжина, Прилук та Чернігова не вдалося знайти тематичних розділів чи посилань на Єдиний державний портал відкритих даних.

Не надто активно міста Чернігівщини публікують інформацію на Єдиному державному порталі відкритих даних. Чернігів не оприлюднив жодного набору, Ніжин – 17, а Прилуки – 18. У двох останніх випадках – це здебільшого звітна бюджетна інформація.

Висновки та рекомендації

Моніторинг офіційних сайтів міських рад міст обласного значення 

• Власні портали

Власні портали відкритих даних мають 20 міст (13.5%). Серед них: Вінниця, Володимир-Волинський, Дніпро, Кривий Ріг, Краматорськ, Покровськ, Коломия, Ірпінь, Дрогобич, Львів, Одеська область (аналітичний модуль), Кременчук, Полтава, Дубно, Тернопіль, Харків, Славута, Хмельницький, Чернівці, Київ. 

Проте варто відзначити, що дані портали не завжди відповідають вимогам Постанови Кабінету міністрів України щодо відкритого формату, інтерфейсу прикладного програмування (server-side Web АРІ), паспорту набору даних, структури набору даних. 

Також варто відзначити, що більшості випадків міська рада публікує публічну інформацію, а не набори даних у машиночитних форматах. Часто це рішення, розпорядження або й документи з підписами та печатками. 

З 20 міст, що мають власні портали відкритих даних, 10 сайтів розгорнуто на базі CKAN, чотири портали на базі DKAN і ще шість на базі власної програмної розробки. 

• Розділ “Відкриті дані” 

Відповідний окремий розділ створений на офіційних сайтах міської ради у 60 містах обласного значення (40.5%). Часто у розділі розміщені посилання на набори даних, які знаходяться на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. 

Деякі міські ради у розділ “Відкриті дані” викладають безпосередньо набори даних, які можна переглянути шляхом прямого завантаження, але ці набори не мають паспорту набору даних, інформації про оновлення тощо. У більшості випадків підрозділ “Відкриті дані” знаходиться у розділі “Публічна інформація”, тому й трапляється так, що там публікують документи, що відносяться до сфери публічної інформації, а не до відкритих даних.

• Посилання на Єдиний державний портал відкритих даних

На сайтах 31 міської ради обласного значення (21%) розміщені банери чи гіперпосилання, що ведуть на Єдиний державний портал відкритих даних. Проте у частині випадків посилання ведуть безпосередньо не на кабінет розпорядника даних, а на форму входу на портал.

Аналіз порталу data.gov.ua

• Публікація даних на Єдиному державному порталі відкритих даних

Оприлюднення даних на порталі data.gov.ua здійснюють 108 міських рад (73%), якими створено 332 кабінети розпорядників даних. У більшості випадків (55.5%) містом створений один кабінет (міської ради/виконавчого комітету) для публікації датасетів. Ще 26% міст створили від 2 до 5 кабінетів розпорядників даних, 13% – від 6 до 10 та 5.5% – понад 10 кабінетів.

Загалом на Єдиному державному порталі відкритих даних міські ради міст обласного значення оприлюднили понад 4356 наборів даних. Проте понад 100 датасетів розмістили лише одинадцять міст: Вінниця, Кам’янське, Кривий Ріг, Бахмут, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кропивницький, Дрогобич, Дубно, Тернопіль та Харків

• Формати даних

Для публікації даних на Єдиному державному порталі data.gov.ua міські ради у майже половині випадків використовують Excel-формати для публікації даних: XLSX – 33.7% та XLS – 15.7%. Також у майже чверті випадків розпорядники послуговуються форматом CSV – 22% випадків. Понад 400 наборів даних, що оприлюднені містами обласного значення на data.gov.ua розміщені у Word-форматах: DOC (4.7% від усіх) та DOCX (3.2%), а 300 наборів даних оприлюднені у форматі ZIP – 5.8%. Інші формати даних, є менш поширеними, JSON – 3.2%, ODS – 2.5%, XML – 2.2%, 7z – 1.5% та PDF – 1.5%. Решта форматів даних сукупно займають лише 4% за популярністю.

• Тематика даних

У своїй більшості на Єдиному державному порталі відкритих даних оприлюднюються набори даних, що пов’язані із бюджетною тематикою – 42.1%. На другій позиції за популярністю розміщення – різноманітна довідкова інформація, яку у значній частині випадків можна віднести до публічної: звіти про роботу, засади діяльності, організаційна структура, статистика щодо запитів та звернень громадян – 12.4%. Значну частину оприлюднених наборів також можна віднести до сфери комунальної власності – 10.9% та економіки – 7.6%.

У 4.4% випадків міська ради публікують розпорядження та рішення, у 4.3% різну суспільно-політичну інформацію (наприклад, дані про депутатів чи електронні петиції), у 3.7% – картографічні дані, у 2.6% – транспортні. Ще у 1.6% випадків опубліковані набори даних є реєстрами наборів даних і лише у 0.7% – екологічною інформацією.

Також у 9.7% випадків той чи інший набір даних, судячи з назви, було складно віднести до тієї чи іншої тематики.

Рекомендації

Щодо порталів відкритих даних

Розгортаючи портали відкритих даних власної програмної розробки варто передбачати інтерфейс прикладного програмування (server-side Web АРІ), адже у більшості випадків його немає. Також, варто забезпечувати можливість широкої фільтрації наборів даних, а саме: за розпорядниками, форматом, темами тощо. 

Так, до прикладу, на власному порталі відкритих даних міста Хмельницького дані не можна переглянути всі загалом, а тільки за певними фільтрами. Дані можна переглянути по 11 категоріях та 18 розпорядниках. На порталі поки відсутня функція перегляду та фільтрації по типу даних. Також поки не працює функція ліцензії. На порталі відсутній API. 

Також варто відрізняти публічну інформацію від відкритих даних, зокрема не розміщувати відскановані документи чи довідкову інформацію на власних порталах. 

Так, на власному порталі міста Полтава, завантаживши набори даних, можна побачити в основному публічну інформацію (є навіть скан-копії з підписами та печатками). Портал не має API та статистичної інформації. Також не має можливості переглядати дані за темами. 

Натомість власний портал відкритих даних Одеської області взагалі не містить даних. Це швидше аналітично-візуальний модуль. 

Щодо розділу “Відкриті дані”

У відповідному розділі на сайті міської ради варто публікувати не лише посилання на Закон України “Про публічну інформацію” та Постанову Кабінету міністрів України №835, а й розпорядження міського голови щодо впровадження політики відкритих даних, відповідальних за публікацію даних, посилання на Єдиний портал відкритих даних тощо. 

До прикладу, на сайті міської ради міста Біла Церква є розділ “Жителям”, де є підрозділ “Відкриті дані” в якому опубліковано чотири набори даних, які є швидше публічною інформацією. Даний підрозділ індексується тільки через глобальну пошукову систему. Через пошук на сайті міської ради даний підрозділ знайти неможливо. У даному підрозділі неможливо знайти нормативно-правової бази, чи відповідального за публікацію наборів відкритих даних, як і самих наборів даних у відкритому форматі. 

Щодо публікації даних на data.gov.ua

Розпорядникам (міським радам), розміщуючи набори даних на Єдиному державному порталі відкритих даних^ варто реєструвати лише один кабінет для міста. Адже у майже половини міст зареєстровано від 2 до 17 кабінетів (Харківська міська рада) розпорядників даних. У такому випадку користувачам важно та незручно знаходити потрібні набори даних певного міста. Також, у випадку реєстрації єдиного кабінету для міста, самим розпорядникам простіше контролювати, які дані розміщуються на порталі та якої вони якості. 

Оновленою постановою Кабінету міністрів України №835 визначено, що розпорядники можуть здійснювати завантаження наборів даних, які не включені до переліку, якщо інше не передбачено Законом України “Про доступ до публічної інформації”, у разі високого суспільного інтересу до таких даних. Таку практику відкритості за замовчуванням широко та успішно використовує Дубенська міська рада Рівненської області. 

Щодо формату та якості даних

Структуровані дані ні в якому разі не можна публікувати у форматах DOC(X) та PDF. За можливості також варто використовувати відкритий формат даних CSV на заміну пропрієтарному XLS(X).

Під час створення наборів даних в жодному разі не можна використовувати об’єднані комірки. У наборі даних усі дати потрібно записувати в одному форматі, варто використовувати крапку як десятковий розділювач, уважно користуватись схожими латинськими та кириличними буквами. Завжди потрібно використовувати кодування “UTF-8”.

Також потрібно розміщувати набори даних, які будуть повторювати структуру та формат попередніх публікацій та намагатися уніфікувати всі однакові набори даних до єдиної структури та формату.

Довідково: Дослідження проводилось ініціативою “Дані міст” з 5 по 20 серпня 2019 року. Значна частина даних, що оприлюднена в матеріалі, зокрема з приводу публікації даних на порталі data.gov.ua збиралися нами машинним способом. Це могло вплинути на повноту та точність дослідження. Будь ласка, у разі виявлення будь-яких неточностей – дайте нам про це знати зручним для Вас способом.